Захоплення влади в Україні. Рекомендації з майбутнього

 
 
Головна > ПЕРШІ РЕЗУЛЬТАТИ Й НОВІ ЦІЛІ

 
 

Menu

 
 
 
 
 

ПЕРШІ РЕЗУЛЬТАТИ Й НОВІ ЦІЛІ

У третій рік свого існування, у вересні, партія провела свій III з'їзд. Це був перший відкритий з'їзд БПУ. До цього пройшли два закритих з'їзди, у яких брали участь тільки лідери й первинний актив партії. Було вирішено, що на III з'їзд «Братерства патріотів України» приїдуть 500 делегатів із всіх регіонів України. Причому вони повинні бути обрані по персональному внутріпартійному рейтингу, що залежав від кількості особисто притягнутих прихильників. Кожний учасник з'їзду був делегований тисячею партійців нижче рангом з його міста або району.

На III з'їзді БПУ було ухвалене рішення не брати участь у майбутніх президентських виборах. Занадто мала ще була підтримка БПУ серед населення України. Також було вирішено не підтримувати жодного з кандидатів, що висувалися тоді, у президенти. Кращою позицією для патріота України вважалося проігнорувати вибори президента, агітувати своїх прихильників не приходити до виборчих урн, продемонструвавши в такий спосіб нелегітимність кожного з кандидатів від антинародного класу, що правив країною в перші два десятиліття її Незалежності.

Замість участі у виборах Президента України, на з'їзді було вирішено почати підготовку до участі в інших виборах - у місцеві органи влади. Ці вибори не були так обговорювані, як президентська виборча кампанія. Але, як показали дельнейшие події, для БПУ вони стали першою сходинкою на шляху до узяття влади в країні. Братерство оголосило місячний внутріпартійний кадровий конкурс для кандидатів на посаді мерів міст і кандидатів у депутати обласних і міських рад. Повернувшись із з'їзду, кожний делегат зібрав всіх однопартійців, від яких він був делегований, і провів власний партійний збір. Тут були обговорені матеріали з'їзду й погоджена програма подальших дій. Всі матеріали з'їзду були доступні членам партії через соціальну мережу «Патріот».

Соціально напружена обстановка в країні, масове розчарування в існуючих політиках, криза, що усе глибше вражала економіку України, з яким не могло впоратися новий уряд - все це породжувало благодатний ґрунт для поповнення рядів партії. Для соціально активного шару українців не було іншого способу порятунку своєї країни. Особиста активна участь у державному будівництві й керуванні, у політичних процесах, що відбуваються в країні, могло забезпечити тільки членство в БПУ.

До кінця третього року вибуховий ріст членів БПУ дав партії 54 тисячі членів, кожний з яких відзвітувався про наявність у його персональному списку від десятка до тисячі прихильників. Загальна чисельність прихильників Братерства Патріотів, врахованих у партійній базі даних, досягала мільйона чоловік. Крім того, самі ідеї БПУ, становившиеся усе більше обговорюваними в суспільстві, що зростала популярність лідерів ПБУ завдяки їхній участі в політичних дискусіях на телебаченні й інтерв'ю в ЗМІ, додавали до вже наявних прихильників тисячі нових.

До кінця третього року партія була здатна зовсім самостійно фінансувати власну діяльність, використовуючи тільки членські внески партійців.

МІЙ КОМЕНТАР З МИНУЛОГО.

Сьогодні в Україні політикою керують великі політичні інвестори. Вони оплачують усе, що потрібно для існування українського політичного класу - вибори, зміст партійних апаратів, голосування й лобіювання в парламенті. Такий механізм дозволяє кожному, хто готовий витрачати свої гроші, по суті, керувати країною. Цим успішно користуються не тільки українські фінансово-промислові групи, але й наші західні й російські сусіди, купуючи свій вплив в українській політиці. Прийнято вважати, що інтереси простих громадян ніким і ніколи не будуть представлені в нашій політиці. У простих громадян, у народу, просто немає для цього грошей.

Відразу два міфи коштують на стражі антинародного класу, що захопив українська влада. ПЕРШИЙ МІФ: для узяття влади потрібні більші гроші. І політичні інвестори сьогодні дійсно витрачають на вибори багатомільйонні бюджети. Так, без засобів і ресурсів влада не здолати. Але кількість грошей, які необхідні, щоб організувати переконливий діалог зі своїми прихильниками й виграти вибори, завышаются в рази. Викресліть із бюджету все, що буде украдене й витрачене на відкоти великими й дрібними штабними пацюками - і сума зменшитися майже вдвічі. Заберіть із бюджету неефективні, невиправдано витратні «технології» - використання «админресурса», «покупку» голосів і публікацій у ЗМІ - і сума знову зменшиться.

Залишіть тільки те, що працює прямо, забезпечуючи комунікацію з вашими виборцями, і тільки те, що ви напевно контролюєте. Зацікавте й залучіть до роботи переконаних прихильників. Якщо таких поки немає - витратьте час і засоби на їхній пошук, вербування, агітацію. І ви знову заощадите. Створіть штаби не з тих, хто має одна мета - «освоїти» ваш бюджет і просто заробити, незалежно від результату; найміть на роботу професіоналів, фахівців з організації виборів, агітаційно-пропагандистській роботі, соціальних керівників, що довели свою ефективність. Відмовтеся від імітаторів і шаманів, «психологів», «іміджмейкерів», Нлп-манипуляторов, що переповнили нішу політичного консультування - і з набагато меншими витратами ви обіграєте тих, хто має більші гроші.

ДРУГИЙ МІФ: у простого народу немає грошей на політику. Насправді - є! Потрібно тільки переконати простих громадян у необхідності вкласти «свої кревні» у політику, і зуміти зібрати їх разом. Помнете, як збиралися в похід наші предки часів козацької вольниці? З кожного села - по двох-трьох збройних вершника. Зустрівшись на перехрестях степових доріг, вони зливалися в десятки й сотні, і до Запорізької Січі прибувало багатотисячне військо. Помнете, як у роки Великої Вітчизняної війни народи багатьох країн, у тому числі й Радянському Союзі, збирали кошти на оборону? Як відправляли на фронт танкові колони й ескадрильї, побудовані на народні засоби, зібрані по рублі, по копієчці?

Якщо прихильників багато, якщо в них є теперішній мотив і зацікавленість, те навіть невеликі членські внески, посильні для більшості громадян, зібрані воєдино, зможуть забезпечити новій силі ефективну агітаційну роботу. І в остаточному підсумку - її прихід до влади. А головне - ця нова сила не буде виконувати замовлення окремо взятої фінансово-промислової групи. Вона буде захищати інтереси своїх прихильників і виборців. Тих, хто своїми кровно заробленими гривнями оплатив її прихід у владу.

 

 
 
© 2010 Захоплення влади в Україні. Рекомендації з майбутнього